Мockовія вкpaла в України все — Історію, назву, церкву, еліту, пам’ять…, — Савченко

Росія ХХI-го століття: Московія чи Раша?

Книжку «Антиукраїнець», друге, доповненне видання якої щойно вийшло, вже прочитали в Кремлі — злякались, але швидко оговкались і розробили контрзаходи — ефективно працюють «ребята». Чому ефективно? Поясню. В книжці я відкриваю для українців головне реліктове, генетичне протиріччя України, яке тримає нас на орбіті неуспішних країн і народів та сприяє відтворенню великого числа антиукраїнців. В Україні, до речі, книгарні мою книгу не бачать (на щастя існує інтернет-торгівля), а в Росії її вивчають та зухвало відповідають.

Так, лідер інтелектуальної і дозволеної при дворі опозиції Невзоров взяв мою ідею, трохи її спотворив і розпочав контрагітацію про цивілізаційний вибір князя Володимира на користь Візантії, від якої Росія ніби прийняла християнство. Він трактує це як трагічну помилку в історії Росії, яка, між іншим, з’явилась лише у 1721 р. — до того часу цю країну вони — московити — називали Московським царством, яке за допомогою Золотої орди було створено у 15 ст. Отже, Кремль кидає в наступ на історію України вже навіть найбільш приховану і ніби віддалену від нього інтелектуальну еліту, яка досі грала проукраїнську роль. Але може Невзоров стібався… над собою, тоді його можна вибачити.

Наведу для Вас досить великий уривок книги «Антиукраїнець» (https://savchenko.co.ua/knigy/): «Хотів би звернути увагу на дуже важливий для українців факт. Він полягає не у тому, що Київська Русь прийняла християнство, яке просто не мало альтернативи, — принциповим було те, що Київська Русь стала частиною Візантійської цивілізації! Тоді цій історичній події була альтернатива: Римська цивілізація у Х–ХІ ст. зупинилась прямо на кордоні з Київською Руссю, охопивши Польщу та Угорщину, які прийняли християнство з рук римо-католицької церкви. Втіхою для українців є той факт, що Константинополь — Новий Рим — був не лише заснований римлянами, а й тривалий час був столицею їхньої Східної (Візантійської) імперії.

Зараз неможливо зрозуміти, чому місіонери Візантії виявилися для київського князя Володимира переконливішими, аніж місіонери Священної Римської імперії (які на той час теж приїздили до Києва з місіонерською метою). Варто лише пам’ятати, що православний християнський світ, як і західний, починався з еллінського світу: по суті, мав спільні корені.

Отже, хочу ще раз констатувати, що варварство на території України закінчилось у ІХ ст. шляхом перетворення київських земель на досить потужну державу — Русь. Сумніви щодо легітимності Київської держави повністю розвіюються такими фактами:

1. Кровнимизв’язками Великих князів Київської Русі з королями таких країн Європи, як Франція, Угорщина, Норвегія.

2. Київська Русь мала потужне військо, яке не тільки захищало кордони, а й здійснювало агре­ сивні військові кампанії за межами України. Ще у 860 році Русь напала на Константинополь. Як наслідок, вона уклала з Візантією вигідну для Русі угоду про мир (отже, була державою).

3. Наявністю у держави низки законів, які були об’єднані в «Руську Правду». Ці закони постійно модифікувались. Як результат, з’явилась «Розши­рена Правда». Дуже важливо зазначити, що ці за­ кони застосовувались на території всієї Київської держави, і що найважливіше: в країні існував апа­рат виконання законів (Law Enforcement).

Незважаючи на те, що християнство прийшло в Україну з Візантії (зі Сходу), природа державного устрою Київської Русі була типово західною. Про це свідчить порівняльний аналіз «Руської Правди» і німецької (проарійської) правової системи. Причому це стосується i карного, і цивільного права. До речі, така подібність правових систем є сильним аргументом на підтримку нормандського (варязького) впливу на заснування Київської Русі як держави. Але головне, що варто зрозуміти: Київська Русь поєднала непоєднуване — політико-правову систему Заходу і духовно-релігійну систему Сходу!

Ця трагічна унікальність України почалася з часів Київської Русі. Саме це реліктове протиріччя і стало головною причиною поразок України, зумовило її іншість і на Заході, і на Сході, спричинило постійні воєнні поразки на території України, позбавило будь-яких союзників (за винятком Швеції у XVIII ст., — мабуть, то був поклик предків), загальмувало прогрес і, нарешті, зумовилo появу великої кількості антиукраїнців в Україні.

Головне для українців зараз — позбутися цього реліктового протиріччя. Oдразу зазначу, що це можливо зробити лише шляхом реформації (модернізації, вестинізації та українізації) українського православ’я! Зазначу, що модернізувати треба не церковні догми, а форми організації духовного і церковного життя — календар свят, стандарт вбрання, особливо для жінок, побутові зручності перебування у церквах, але головне — це зміна настроїв кліриків і мірян в православних церквах з пригнічено-депресивних на духовно піднесені». Звичайно, для подолання цього протиріччя треба зробити набагато більше. Тут я лише зазначу, що цим перетворенням присвячена книга «Антиукраїнець».

Що не зміг (чи не захотів) збагнути Невзоров, яких помилок він допустився? Цивілізація — це не лише церква, це і політика, і право, і мова, і культура… Друга помилка очевидна: Росія до Русі не має прямого відношення, лише через Україну, яку Московія захопила і обібрала у 17 ст. завдяки зраді чи помилці Б. Хмельницького. Невзоров про це знає, але свідомо займається фальсифікацією історії, як останній пропагандист Кремля…сумно. Він знає, що Московія, після захопленя України за допомогою, між іншим, антиукраїнців (православних попів перш за все) вкрала в України все — історію, назву, церкву, еліту, пам’ять . Не змогли вкрасти лише українську душу, мову та волю до відродження української нації і держави.

Може вже прийшов час повернути назад вкрадену назву нашої країни? Україна-Русь — так правильно зараз, у 21 ст. називати Україну. Про це писали ще Грушевський, Франко та багато інших істориків і діячів культури. А от про що вони не писали — це як правильно називати по-українськи Росію? Для мене очевидно — так як її , Росію, називає весь цивілізований світ — «Russia» — читається і вимовляється «Раша». Отже, назва країни — Раша, росіянин («русский») — рашин, росіянка — рашина, росіяни — рашини. Чи є в Україні філологи? Чому вони мовчать? Хто проти назви «Раша»? Хто за «Росію»? Лише антиукраїнці, як на мене. До речі, рашини продовжують писати «на Україні», а не «в Україні», нехай пишуть, а нам своє робить…, а яка Ваша думка?

До речі, я не ображусь, якщо рашини будуть називати Україну по рашинські як весь цивілізований світ: Юкрейн (Ukraine), а Ви?

Олександр Савченко

Джерело:puer-press.org.ua

Loading...
Loading...

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *